Ім’я Паоло Роверсі знайоме не всім, але його ліричні модні знімки вже десятиліттями формують естетику індустрії. У 78 років він продовжує творити, поєднуючи техніку Polaroid із художньою інтуїцією.
Його роботи, представлені на виставках у Парижі та Нью-Йорку, виходять за межі фотографії — вони живуть між світлом, часом і мрією.
Душа його образів
Самоучка, Роверсі почав працювати в 1980-х. Його співпраця з Джоном Гальяно, Йоджі Ямамото, Ромео Джільї та Рей Кавакубо перетворила моду на мистецтво.
Його знімки — це не просто одяг, а емоція. Як і у Джулії Маргарет Кемерон, розмитість і ніжне світло створюють відчуття довіри й уразливості.
Краса випадковостей
Роверсі надихається Ман Реєм і Ервіном Блуменфельдом, але його Polaroid додає м’якості. Світлові плями, рух, помилки — усе стає частиною історії.
Для нього недосконалість — доказ життя. Кожен кадр виглядає живим, ніби ще продовжує формуватися просто перед нами.
Студія — його всесвіт
Уже понад 40 років він працює в тій самій паризькій студії. «Мені потрібно бути замкненим у кімнаті, де час зникає», — каже він.
Це місце — його лабораторія й святилище, де світло стає матеріалом, а тиша — натхненням.
Магія непередбачуваного
«Кожна еволюція моєї роботи — це результат випадку», — визнає Роверсі.
Його мистецтво нагадує: справжня краса народжується там, де тінь зустрічається зі світлом, а випадковість стає моментом натхнення.
