В останній день Міланського тижня моди світ затамував подих. Показ Giorgio Armani Spring/Summer 2026 у Pinacoteca di Brera став останньою колекцією, створеною самим Армані, презентованою невдовзі після його смерті.
Його роботи виставляли поруч із полотнами Ренесансу та XIX століття, зокрема шедевром «Поцілунок» Франческо Хайца. Виставка Giorgio Armani. Milano, per amore стала символом діалогу між модою, мистецтвом і спадщиною.
Між творчістю та законом
Спочатку колекція мала відзначити 50-річчя бренду, але після смерті дизайнера вона перетворилася на роздуми про спадщину. Армані показав, як можна зберегти творчість не лише через права інтелектуальної власності, а й через культурну ідентичність.
Образ і вплив
З 1970-х років Армані змінив уявлення про стиль. Його розслаблені костюми, сірі відтінки й чіткий силует стали втіленням елегантності. Його ім’я стало символом способу життя, від Emporio Armani Café до ароматів і спортивного одягу.
Межі інтелектуальної власності
Бренд мав зареєстровані торгові марки на ім’я GIORGIO ARMANI, Emporio Armani і Armani Exchange, але не міг володіти всім. Його фірмову кольорову гаму не можна було запатентувати — вона надто функціональна.
Автентичність понад закон
Замість юридичної боротьби Армані створив Armani/Archivio — цифровий архів, який перетворив його моду на культурну пам’ять.
Остання воля
Армані передав компанію у власність Фонду Giorgio Armani, який тепер контролює бренд і його етичну спадщину. Його історія — не про патенти, а про цінності, стиль і дух.
Останній показ
Фінальний вихід — синя сукня з обличчям Армані — поєднав мистецтво, право і пам’ять. Так дизайнер показав: справжня власність — це не закони, а історія, яку залишаєш після себе.
