Мода має давати свободу чи диктувати правила?
На Paris Fashion Week одяг прикривав, сковував і затирав жіночу індивідуальність. Під красою — тінь контролю.
Приховані обличчя та жорсткі форми
У Courrèges моделі з прихованими обличчями викликали дискомфорт.
У Thom Browne — гігантські костюми, що перетворювали жінок на декорацію.
У Alaïa — боді-кокони, у Margiela — защипи на роті. Навіть у Valentino худорляві тіла гасили силу образів.
Зникнення різноманіття
Інклюзивність зникла. Тільки Matières Fécales показав різні фігури — але незручне взуття зруйнувало ідею.
Політична сутність одягу
Дизайнер Duran Lantink не хотів “політизуватися”, але мода завжди говорить про владу.
Miuccia Prada у Miu Miu досліджує жіночу ідентичність: цього разу — фартухи, символи праці й підпорядкування. Прикрашені, але не звільнені.
Мода, що дає рух
Справжні переможці сезону — Blazy, Vitale, Bellotti, які створюють не образи, а можливість діяти.
У Celine — Париж у русі, пальта й сукні для життя. “Не найяскравіша, а з найкращим пальтом,” — сказав Michael Rider.
Мода може знову стати свободою, якщо перестане ховати жінку за тканиною.
