Покупка вживаного одягу давно вважається екологічним способом зменшити виробництво нових товарів. Проте нове дослідження Єльського університету демонструє, що активні покупці секонд-хенду одночасно купують багато нового одягу, що посилює загальний рівень споживання.
Ресейл не замінює нові покупки, а додає нові хвилі споживання
Дослідження, опубліковане в Scientific Reports і проведене серед 1009 американців, показало чіткий зв’язок між купівлею вживаних речей і збільшенням покупок нового одягу. Найбільшу активність демонстрували молодші споживачі та часті покупці. За словами Меїталь Пелег Мізрахі, суспільство занадто покладається на секонд-хенд як на «зелену» альтернативу, хоча факти свідчать про зворотне.
Вплив fast fashion на зростання викидів
Модна індустрія відповідальна за 2–8% глобальних викидів. За останні два десятиліття fast fashion майже подвоїв світове виробництво одягу, тоді як споживання зросло приблизно на 400%. У 2023 році індустрія випустила мільярди зайвих речей, що поповнили світові відходи.
Чому пожертви не вирішують проблеми
Благодійні організації перевантажені надмірною кількістю одягу. Більша частина речей потрапляє на ринки Глобального Півдня або одразу відправляється на смітники. Ресейл, як показує дослідження, лише пришвидшує оновлення гардероба.
Поведінкові особливості активних покупців
Багато учасників опитування купували як вживаний, так і новий одяг, утворюючи групу з високим рівнем споживання. Вони швидше позбавлялися речей, частіше повертали покупки та збільшували обсяги придбання після 2020 року. Стимулом стає бажання новизни та відповідності трендам.
Покоління та гендер: хто купує найбільше
Молодші покупці залучені до ринку секонд-хенду значно активніше. Студенти продемонстрували найвищий рівень участі, а жінки загалом купували більше, ніж чоловіки. Обізнаність щодо екологічних проблем не гарантувала відповідальної поведінки.
Психологія споживання: ефект рикошету та моральна ліцензія
Ефект рикошету пояснює, чому люди починають купувати більше, коли вважають свої дії екологічними. Моральна ліцензія дозволяє виправдовувати шкідливі дії попередньою «доброчесністю». Покупка секонд-хенду створює відчуття екологічності, що стимулює придбання нового одягу.
Необхідність державного регулювання
Пелег Мізрахі наголошує на потребі політик, що зробили б ринок перепродажу прозорим. Йдеться про обов’язкове розкриття даних щодо впливу на довкілля, включаючи утилізацію непроданих речей та викиди від доставки. Наразі ні США, ні ЄС цього не регулюють.
